Зниження функції щитоподібної залози: чим небезпечний гіпотиреоз?

Гіпoтирeoз – цe xвoрoбa, якa виникaє чeрeз нeстaчу гoрмoнів щитoпoдібнoї зaлoзи. Дана недуга найчастіше зустрічається у жінок, її буває неможливо довго виявити, оскільки початкові стадії є безсимптомними. Ознаки гіпотиреозу часто плутають зі звичайною перевтомою.

Чому виникає гіпотиреоз?
Гіпотиреоз буває первинним та вторинним. Перший виникає через патології щитоподібної залози, другий – через дефіцит тиреотропного гормону.

Первинний, або вроджений гіпотиреоз розвивається при відсутності чи недорозвинутості щитоподібної залози, коли вона не продукує необхідні гормони або виробляє їх в недостатній кількості. Це буває у результаті спадкового дефекту ферментів, які беруть участь у синтезі гормонів щитоподібної залози, а також при порушення засвоєння йоду організмом.

Виділяють таке поняття, як набутий первинний гіпотиреоз, що розвивається після операції з видалення щитоподібної залози, а також при впливі на людину радіації, променевого опромінення, лікування препаратами радіоактивного йоду, після запальних ендокринних захворювань, при виникненні пухлин щитоподібної залози.

Вторинний гіпотериоз виникає через хвороби гіпофізу та гіпоталамусу.

Симптоми гіпотериозу
До ознак зниження функції щитоподібної залози належать:

  • ожиріння;
  • постійне відчуття холоду через уповільнення метаболізму;
  • набряки навколо очей;
  • утруднення носового дихання через набряк носу;
  • зниження слуху у результаті набряку слухової труби;
  • сонливість, хронічна втома;
  • погіршення пам’яті, розумової здатності;
  • задишка, біль у серці, зниження частоти серцевих скорочень, низький тиск;
  • схильність до запорів, нудота;
  • анемія;
  • сухість та ламкість волосся, його сильне випадіння;
  • ламкість нігтів;
  • порушення менструального циклу у жінок.

Лікування гіпотиреозу
Лікування даної патології слід починати якомога раніше. Виявити хворобу можна за допомогою аналізу крові на гормони ТТГ та Т4. Крім того, патології щитоподібної залози виявляються під час УЗД.

Лікування здійснюється за допомогою вживання препаратів йоду, корегування харчування, усунення запальних хвороб щитоподібної залози. Якщо мова йде про вторинний гіпотиреоз, слід лікувати захворювання гіпофізу та гіпоталамусу, через які й виникла патологія.

Головний метод лікування гіпотериозу – замісна гормональна терапія. Дуже часто гормональні препарати треба приймати пожиттєво, періодично коригуючи дозування. Тому гіпотериоз потребує постійного контролю з боку лікаря-ендокринолога.

Якщо дотримуватися всіх правил лікування, якість життя людини абсолютно не страждає. Пацієнт почувається добре, веде звичну фізичну та розумову активність. Зникає втомленість, покращується стан волосся, нігтів, зникають проблеми з роботою серцево-судинної системи, нормалізується загальне самопочуття. Також завдяки ефективній терапії приходить в норму обмін речовин, людина втрачає зайву вагу, зникають набряки.

У рідкісних випадках несвоєчасне лікування зниження функції щитоподібної залози може призвести до гіпотиреоїдної коми, коли пацієнту проводять реанімаційні заходи, вводять тиреоїдні горомони та інші препарати.

Будь-які проблеми з роботою ендокринної системи людини потребують своєчасної діагностики та правильного лікування. Тому не можна не зважати на симптоми, за допомогою яких наш організм намагається нам показати, що з його роботою є певні проблеми.

Автор: Ольга Купріянова

© Медичний портал Здоров-Інфо 

При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове