Глава 1. Держава
Головним об’єктом юридичної науки (правознавства) є вивчення держави і права, – це два найважливіші суспільні інститути, що закономірно виникли внаслідок тривалого історичного розвитку цивілізації. Для кожної нації чи народності виникнення власної держави і свого права – свідчення і доказ переходу від первісного ладу до більш високого ступеня суспільного розвитку.
Можна сказати, що держава і право – своєрідний результат природного відбору людством кращих форм організації суспільного життя.
Цінність держави і права як соціального блага, що приносить відчутну користь як суспільству, так і кожному його членові, виявляється у здатності організовувати та упорядковувати малі й великі людські колективи, суспільство в цілому. Держава і право виступають засобами регулювання суспільних відносин, виключають із суспільного життя безладдя і свавілля, сприяють матеріальному і духовному вдосконаленню суспільства. За допомогою державно-правових інститутів здійснюється захист суспільством кожної особи від зловживань, гарантується життя та основні права людини.
Попри всі позитивні якості, не слід ідеалізувати державу і право, вони зародилися у процесі розшарування на класи заможних і незаможних. Це засоби, за допомогою яких заможні задовольняли, по-перше, свої класові інтереси і, по-друге, загальносуспільні інтереси, необхідні для існування суспільства в цілому. Тобто держава і право мають двояку природу. Але на початкових етапах розвитку вони були, насамперед, засобами підтримування устрою суспільства, цілком вигідного для економічно сильніших верств, а загальносоціальна функція їх була незначною. У цілому держава і право виступають знаряддям поліпшеного панування тих верств, які стоять при владі. Причому ці верстви прагнуть видати свої класові інтереси за інтереси всього суспільства.